баламучення

БАЛАМУ́ЧЕННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. баламу́тити 2, 3.

Преса іноді займається баламученням громадської думки, приховуючи дійсні події та спотворюючи факти (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. баламучення — баламу́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. баламучення — -я, с. Дія за знач. баламутити 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баламучення — БАЛАМУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. баламу́тити 2, 3.  Словник української мови в 11 томах