баламучення

баламу́чення

-я, с.

Дія за знач. баламутити 2), 3).

Значення в інших словниках

1. баламучення — баламу́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. баламучення — БАЛАМУ́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. баламу́тити 2, 3. Преса іноді займається баламученням громадської думки, приховуючи дійсні події та спотворюючи факти (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. баламучення — БАЛАМУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. баламу́тити 2, 3.  Словник української мови в 11 томах