баламутити
баламу́тити
-учу, -утиш, недок., перех.
1》 рідко. Робити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.).
2》 кого. Хвилювати кого-небудь, сіяти неспокій серед когось.
|| Підбурювати на якісь учинки; бунтувати.
|| без додатка. Поводитися задерикувато, робити таке, що виходить за межі норм поведінки.
3》 Залицятися, настирливо домагатися взаємності в коханні.
Великий тлумачний словник сучасної української мови