1. Словник української мови у 20 томах

баламучення

БАЛАМУ́ЧЕННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. баламу́тити 2, 3.

Преса іноді займається баламученням громадської думки, приховуючи дійсні події та спотворюючи факти (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баламучення — баламу́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. баламучення — -я, с. Дія за знач. баламутити 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баламучення — БАЛАМУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. баламу́тити 2, 3. Словник української мови в 11 томах