баламучення

баламу́чення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баламучення — -я, с. Дія за знач. баламутити 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. баламучення — БАЛАМУ́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. баламу́тити 2, 3. Преса іноді займається баламученням громадської думки, приховуючи дійсні події та спотворюючи факти (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. баламучення — БАЛАМУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. баламу́тити 2, 3. Словник української мови в 11 томах