Словник української мови у 20 томах

баламутно

БАЛАМУ́ТНО, розм., рідко.

1. Присл. до баламу́тний 1; тривожно, неспокійно.

2. Несправедливо.

Декуди говорять: скривився як середа на п'ятницю, – але то вже баламутно, бо середа не має чого кривитися на п'ятницю, бо обі [обидві] однаково пісні (Сл. Гр.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. баламутно — Баламутно нар. 1) Тревожно, неспокойно. 2) Несправедливо. Декуди говорять: скривився, як середа на п'ятницю, — але то вже баламутно, бо середа не має чого кривитися на п'ятницю, бо обі однаково пісні. ЕЗ. V. 209.  Словник української мови Грінченка