банно

Банно

нар. Грустно, тоскливо, жаль чего. Гол. III. 215. Чуб. V. 280. Ні за чим мені так не банно, як за моєю кресанею. Федьк.

Значення в інших словниках

1. банно — ба́нно присудкове слово шкода, сумно незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. банно — безос. присудк. сл., діал. Шкода, жаль, сумно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. банно — БА́ННО, пред., діал. Шкода, жаль, сумно. Банно, милий, мій миленький, банно, А вже ж моє біле личко ціловане давно (П. Чубинський); То так йому банно було за своєю ненею, що сама лишається (Марко Черемшина); – Мені здається, що тужно і банно йому за кимсь (Я. Галан).  Словник української мови у 20 томах
4. банно — II. ШКО́ДА́ предикат (про почуття жалості, співчуття до когось, прикрості з якогось приводу, небажання втратити щось, позбутися чогось), ЖАЛЬ, ЖА́ЛКО, БА́ННО діал. Теплий кожух, тільки шкода — Не на мене шитий (Т.  Словник синонімів української мови
5. банно — БА́ННО, безос. присудк. сл., діал. Шкода, жаль, сумно. Банно, милий, мій миленький, банно, А вже ж моє біле личко ціловане давно (Чуб., V, 1874, 280); То так йому банно було за своєю ненею, що сама лишається (Черемш., Тв., 1960, 118); — Мені здається.  Словник української мови в 11 томах