басаман
Басаман, -ну
м.
1) Полоска, напр. въ матеріи. хустка в басамани. Полосатый платокъ. Шейк. Спідниця в басамани. Вх. Зн. 2.
2) Полоса на тѣлѣ отъ удара. Прийди, прийди, щось ті дам, через плечі басаман. Шейк.
3) Галунъ, позументъ. Шух. І. 122, 2.75.
Словник української мови Грінченка