басаман
БАСАМА́Н, у, ч., розм.
Смуга на тілі від удару.
Голова в ватажка напухла.., а поперек лиця мав він синій басаман (І. Франко);
Все тіло в неї в синіх басаманах, як розмальоване, а вона сміється (О. Кундзич);
Він [Петро Ілліч] підняв голову – сині басамани покреслили його обличчя (Б. Харчук);
// Смуга на тканині, шкіряних виробах і т. ін.
Обривками висіла з пліч парча дорогих кирей, криваво блимав золотий басаман (К. Гриневичева);
Моя весільна вишита кошуле! .. Твій кожен рубчик, кожен басаман Став наче кров плачів моїх, прокльонів (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)