безвілля

Безвілля, -ля

с. Угнетеніе, неимѣніе свободы. Се пряме безвілля. Ном. № 1330.

Значення в інших словниках

1. безвілля — безві́лля іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безвілля — Легкодухість, слабодухість, безхарактерність, нерішучість, слабохарактерність, обр. куди вітер віє.  Словник синонімів Караванського
3. безвілля — див. безволля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безвілля — БЕЗВІ́ЛЛЯ див. безво́лля.  Словник української мови у 20 томах
5. безвілля — БЕЗВІ́ЛЛЯ див. безво́лля.  Словник української мови в 11 томах