Словник української мови Грінченка

безвікий

Безвікий, -а, -е

О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. безвікий — безві́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безвікий — -а, -е. Прикм. до безвік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвікий — БЕЗВІ́КИЙ¹, а, е. Який не має віка, покришки. Безвіка бодня. БЕЗВІ́КИЙ², а, е. Для якого важко визначити вік; невиразний за віком. Безвікий офіціант.  Словник української мови у 20 томах
  4. безвікий — БЕЗВІ́КИЙ, а, е. Який не має віка. Безвіка бодня.  Словник української мови в 11 томах