безвікий

БЕЗВІ́КИЙ¹, а, е.

Який не має віка, покришки.

Безвіка бодня.

БЕЗВІ́КИЙ², а, е.

Для якого важко визначити вік; невиразний за віком.

Безвікий офіціант.

Значення в інших словниках

1. безвікий — безві́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безвікий — -а, -е. Прикм. до безвік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвікий — БЕЗВІ́КИЙ, а, е. Який не має віка. Безвіка бодня.  Словник української мови в 11 томах
4. безвікий — Безвікий, -а, -е О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.  Словник української мови Грінченка