безвікий

безві́кий

-а, -е.

Прикм. до безвік.

Значення в інших словниках

1. безвікий — безві́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безвікий — БЕЗВІ́КИЙ¹, а, е. Який не має віка, покришки. Безвіка бодня. БЕЗВІ́КИЙ², а, е. Для якого важко визначити вік; невиразний за віком. Безвікий офіціант.  Словник української мови у 20 томах
3. безвікий — БЕЗВІ́КИЙ, а, е. Який не має віка. Безвіка бодня.  Словник української мови в 11 томах
4. безвікий — Безвікий, -а, -е О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.  Словник української мови Грінченка