безвік
Безвік, -ку
м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Словник української мови ГрінченкаБезвік, -ку
м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Словник української мови Грінченка