безвік

Бе́звік, -ку; на бе́звік

Значення в інших словниках

1. безвік — -у, ч. Вічність. На безвік — на вічні часи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. безвік — БЕ́ЗВІК: ◇ (1) На бе́звік – назавжди, у вічні часи. А позаду, за спиною його, стоїть Переяслав, а в ньому – дитинство, юнацтво і Маруся. Його перша кохана дівчина. І невже це треба кинути? Кинути назавжди, на безвік?.. (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. безвік — БЕ́ЗВІК: ◊ На бе́звік — на вічні часи. Похолонула кожна жила В тілі виробленім, старім — Одлетіла на безвік сила, В чорну землю ввійшла, як грім! (Вирган, В розп. літа, 1959, 61).  Словник української мови в 11 томах
4. безвік — Безвік, -ку м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.  Словник української мови Грінченка