безвік
БЕ́ЗВІК:
◊ На бе́звік — на вічні часи.
Похолонула кожна жила В тілі виробленім, старім — Одлетіла на безвік сила, В чорну землю ввійшла, як грім! (Вирган, В розп. літа, 1959, 61).
Словник української мови (СУМ-11)БЕ́ЗВІК:
◊ На бе́звік — на вічні часи.
Похолонула кожна жила В тілі виробленім, старім — Одлетіла на безвік сила, В чорну землю ввійшла, як грім! (Вирган, В розп. літа, 1959, 61).
Словник української мови (СУМ-11)