безвір'я

Безвір'я, -р'я

с. Безвѣріе. Віра і безвір'я. Щог. В. 109.

Значення в інших словниках

1. безвір'я — безві́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безвір'я — -я, с. 1》 Відсутність віри в кого-, що-небудь. 2》 Відсутність віри в Бога; безбожність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвір'я — БЕЗВІ́Р'Я, я, с. 1. Відсутність віри в Бога; безбожність. Ті, що залишилися в безвір'ї, – геть погинуть (з рел.-церк. літ.); “Віра рятує – безвір’я губить”, – так мудро каже народ (з газ.). 2. Відсутність віри в кого-, що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. безвір'я — АТЕЇ́ЗМ (заперечування існування бога), БЕЗБО́ЖНІСТЬ, БЕЗВІ́Р'Я, БЕЗБО́ЖНИЦТВО, БЕЗВІ́РСТВО рідко, БЕЗБО́ЖЖЯ рідко. Ні релігія, ні атеїзм самі по собі не роблять людину моральною (з журналу)...  Словник синонімів української мови