Словник української мови Грінченка

безвічно

Безвічно

нар. Вѣковѣчно.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. безвічно — Присл. до безвічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безвічно — БЕЗВІ́ЧНО, рідко. Присл. до безві́чний. Його покликали – і він подався туди, де тривають безвічно дощі (з газ.).  Словник української мови у 20 томах