Великий тлумачний словник сучасної мови

безвічно

безві́чно

Присл. до безвічний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безвічно — БЕЗВІ́ЧНО, рідко. Присл. до безві́чний. Його покликали – і він подався туди, де тривають безвічно дощі (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. безвічно — Безвічно нар. Вѣковѣчно.  Словник української мови Грінченка