безвічно

безві́чно

Присл. до безвічний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвічно — БЕЗВІ́ЧНО, рідко. Присл. до безві́чний. Його покликали – і він подався туди, де тривають безвічно дощі (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  2. безвічно — Безвічно нар. Вѣковѣчно. Словник української мови Грінченка