безкрайність —
(неокреслені простори) безкраїсть, безмежність, р. безкрай, (що не дається охопити оком) неозорість, безбережність, безконечність, безмірність, неосяжність, діал. безмір.
Словник синонімів Полюги
безкрайність —
безкра́йність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
безкрайність —
-ності, ж. Абстр. ім. до безкрайній; безмежність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безкрайність —
БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безкра́йній; безмежність. Удень ширина степів навівала сум безкрайності (В. Винниченко); Його постать зникла – розтанула в зеленавій безкрайності місячного неба (Ю.
Словник української мови у 20 томах
безкрайність —
див. далечінь
Словник синонімів Вусика
безкрайність —
БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безкра́йній; безмежність. Його постать зникла — розтанула в зеленавій безкрайності місячного неба (Смолич, II, 1958, 117); Безкрайність і кінець прядуть єдину сталь. Бо світ скінченний, і безкраїй він же (Бажан, І, 1946, 205).
Словник української мови в 11 томах