безладний

Безладний, -а, -е и безладній, -я, -є

Безпорядочный; не имѣющій порядка, анархическій.

Значення в інших словниках

1. безладний — безла́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безладний — Хаотичний, неорганізований, безсистемний, АНАРХІЧНИЙ, невпорядкований; (відступ) панічний.  Словник синонімів Караванського
3. безладний — -а, -е. В якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. || В якому немає певної системи, послідовності, ритму. || Позбавлений будь-якої планомірності, організованості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безладний — БЕЗЛА́ДНИЙ, а, е. У якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. Чорне розпущене волосся безладною сіткою покриває її плечі і груди (Леся Українка); Чудова черга вмить обернулась на безладну, розлючену юрбу (В.  Словник української мови у 20 томах
5. безладний — див. нетямущий  Словник синонімів Вусика
6. безладний — БЕЗЛА́ДНИЙ (про обстановку в приміщенні, нагромадження чого-небудь і т. ін. — позбавлений порядку, певного ладу), ХАОТИ́ЧНИЙ підсил. На письмовому столі біля телефонного апарата безладною купою викладена ранкова пошта (І.  Словник синонімів української мови
7. безладний — Безла́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. безладний — БЕЗЛА́ДНИЙ, а, е. В якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. Чорне розпущене волосся безладною сіткою покриває її плечі і груди (Л. Укр., III, 1952, 576); Перед його очима вимальовуються безладні, дивні нагромадження гір (Чорн., Визвол.  Словник української мови в 11 томах