безносий

Безносий, -а, -е

Не имѣющій носа, безносый. Де багато баб, там дитя безносе. Ном. № 6667.

Значення в інших словниках

1. безносий — безно́сий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безносий — -а, -е. 1》 Який не має носа. 2》 у знач. ім. безноса, -сої, ж., розм. Про уявлювану постать смерті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безносий — БЕЗНО́СИЙ, а, е. 1. Який не має носа. Маріка сиділа на печі, мляво одівала [одягала] свою безруку й безносу ляльку (С. Васильченко); – Плачів моїх ждеш, окаянна! – в нестямі шепоче Вутанька вгору просто в безносе обличчя бабі (О. Гончар); Та ще безноса ..  Словник української мови у 20 томах
4. безносий — СМЕРТЬ (уявлювана міфічна постать), БЕЗНО́СА розм., КІСТЛЯ́ВА фам., КИРПА́ТА фольк., КИРПА́ТА СВА́ШКА жарт., КИ́РПА фольк., КОСТОМА́ХА розм. А потім Смерть по артикулу Їм воздала косою честь (І. Котляревський); Кістлява рука смерті..  Словник синонімів української мови
5. безносий — БЕЗНО́СИЙ, а, е. 1. Який не має носа. Маріка сиділа на печі, мляво одівала свою безруку й безносу ляльку (Вас., II, 1959, 216); — Плачів моїх ждеш, окаянна! — в нестямі шепоче Вутанька вгору просто в безносе обличчя бабі (Гончар, Таврія, 1952, 370).  Словник української мови в 11 томах