безсилок

Безсилок, -лка

м. Безсильный человѣкъ. Г. Барв. 173. Тепер люде маленькі й безсилки. Г. Барв. 423. Безсилок і потужний слухав. К. ПС. 26.

Значення в інших словниках

1. безсилок — безси́лок іменник чоловічого роду, істота безсила людина діал.  Орфографічний словник української мови
2. безсилок — -лка, ч., діал. Безсила людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безсилок — БЕЗСИ́ЛОК, лка, ч., діал. Безсила людина. Тепер люди маленькі й безсилки (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
4. безсилок — див. слабий  Словник синонімів Вусика
5. безсилок — Безси́лок, -лка, -лкові; -си́лки, -лків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. безсилок — БЕЗСИ́ЛОК, лка, ч., діал. Безсила людина. Тепер люди маленькі й безсилий (Барв., Опов.., 1902, 423).  Словник української мови в 11 томах