безсилок
БЕЗСИ́ЛОК, лка, ч., діал. Безсила людина.
Тепер люди маленькі й безсилий (Барв., Опов.., 1902, 423).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗСИ́ЛОК, лка, ч., діал. Безсила людина.
Тепер люди маленькі й безсилий (Барв., Опов.., 1902, 423).
Словник української мови (СУМ-11)