безтравний —
-а, -е. Який не має, не використовує трави.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безтравний —
БЕЗТРА́ВНИЙ, а, е. На якому немає трави, не росте трава. В гущавині, де земля була безтравна, вогка й цвіла, бо сюди навіть опівдні не пробивалося сонце, він мав насиджене місце (В. Дрозд).
Словник української мови у 20 томах