безтравний

БЕЗТРА́ВНИЙ, а, е.

На якому немає трави, не росте трава.

В гущавині, де земля була безтравна, вогка й цвіла, бо сюди навіть опівдні не пробивалося сонце, він мав насиджене місце (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. безтравний — -а, -е. Який не має, не використовує трави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. безтравний — Безтравний, -а, -е Лишенный травы. Степ безтравний і безводний.  Словник української мови Грінченка