безтрепетний
БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ, а, е, поет.
Який не виявляє ознак страху; небоязкий; спокійний.
І ворогові лютому проклін Безтрепетними посилав устами (М. Рильський);
Безтрепетні руки тримають штурвал, Літак свій останній бере перевал (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)