Орфографічний словник української мови

безтрепетний

безтре́петний

прикметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безтрепетний — -а, -е, заст., поет. Який не виявляє ознак страху; небоязкий; спокійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безтрепетний — БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ, а, е, поет. Який не виявляє ознак страху; небоязкий; спокійний. І ворогові лютому проклін Безтрепетними посилав устами (М. Рильський); Безтрепетні руки тримають штурвал, Літак свій останній бере перевал (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах
  3. безтрепетний — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  4. безтрепетний — БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ, а, е, заст., поет. Який не виявляє ознак страху; небоязкий; спокійний. І ворогові лютому проклін Безтрепетними посилав устами (Рильський, Мости, 1948, 21); Безтрепетні руки тримають штурвал, Літак свій останній бере перевал (Бажан, І, 1946, 122).  Словник української мови в 11 томах