безхвостий

Безхвостий, -а, -е

Безхвостый. Рудч. Ск. І. 6. Сама ти стара сорока безхвоста. Шевч.

Значення в інших словниках

1. безхвостий — безхво́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безхвостий — -а, -е. Який не має хвоста.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безхвостий — БЕЗХВО́СТИЙ, а, е. Який не має хвоста. Сміються [з щуки] всі, карасики найбільш: “Догралася! Тепер мовчи та диш, Безхвостая проява!” (Л. Глібов); Як би приманити хоч поганесенького якогось, хоч безхвостого шпака? (О.  Словник української мови у 20 томах
4. безхвостий — Безхво́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. безхвостий — БЕЗХВО́СТИЙ, а, е. 1. Який не має хвоста. Сміються [з щуки] всі, карасики найбільш: "Догралася! Тепер мовчи та диш, Безхвостая проява!" (Гл., Вибр., 1957, 142); Як би приманити хоч поганесенького якогось, хоч безхвостого шпака? (Донч., VI, 1957, 251).  Словник української мови в 11 томах