безхвостий
БЕЗХВО́СТИЙ, а, е.
Який не має хвоста.
Сміються [з щуки] всі, карасики найбільш: “Догралася! Тепер мовчи та диш, Безхвостая проява!” (Л. Глібов);
Як би приманити хоч поганесенького якогось, хоч безхвостого шпака? (О. Донченко);
Коли народна помста опуститься на їх [фашистів] до краю розтягнуті тили, тоді ворог буде приймати за міну навіть фуркіт поганого безхвостого горобця (М. Стельмах);
// у знач. ім. безхво́стий, того, ч. Тварина, в якої відсутній хвіст.
Куций безхвостого не догонить [не дожене] (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)