безшлюбний

Безшлюбний, -а, -е

Безбрачный.

Значення в інших словниках

1. безшлюбний — безшлю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безшлюбний — -а, -е. Який не перебуває в шлюбі; без шлюбу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безшлюбний — БЕЗШЛЮ́БНИЙ, а, е. Який не перебуває в шлюбі; без шлюбу. І дитя в неї, мабуть, тому таке кляте, що безшлюбне, йому теж тільки свободи дай... (О. Гончар); З сумом, зі страхом Божим думала про оце їхнє з Лавріном безшлюбне життя.  Словник української мови у 20 томах
4. безшлюбний — Безшлю́бний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. безшлюбний — БЕЗШЛЮ́БНИЙ, а, е. Який не перебуває в шлюбі; без шлюбу.  Словник української мови в 11 томах