Значення в інших словниках
-
безшлюбний —
-а, -е. Який не перебуває в шлюбі; без шлюбу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безшлюбний —
БЕЗШЛЮ́БНИЙ, а, е. Який не перебуває в шлюбі; без шлюбу. І дитя в неї, мабуть, тому таке кляте, що безшлюбне, йому теж тільки свободи дай... (О. Гончар); З сумом, зі страхом Божим думала про оце їхнє з Лавріном безшлюбне життя.
Словник української мови у 20 томах
-
безшлюбний —
Безшлю́бний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безшлюбний —
БЕЗШЛЮ́БНИЙ, а, е. Який не перебуває в шлюбі; без шлюбу.
Словник української мови в 11 томах
-
безшлюбний —
Безшлюбний, -а, -е Безбрачный.
Словник української мови Грінченка