белендіти

Белендіти, -джу, -диш

гл. = баландіти. Вх. Зн. 2.

Значення в інших словниках

1. белендіти — беленді́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. белендіти — -джу, -диш, недок., діал. Базікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. белендіти — БЕЛЕНДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., діал. Базікати. От белендить нісенітниці! (І. Франко); Ну, я почав йому белендіти про оті всякі чутки про сироїдів (П. Козланюк); Я позавчора белендів тобі про легенду (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
4. белендіти — беленді́ти (беленьді́ти) невиразно говорити; бубоніти (ст): Ти так цілий день белендиш, що мої нерви просто не витримують, так би влупила поза вуха (Авторка)||бубнити  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. белендіти — див. говорити  Словник синонімів Вусика
6. белендіти — БЕЛЕНДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., діал. Базікати. От белендить нісенітниці? (Фр., IX, 1952, 13); Ну, я почав йому белендіти про оті всякі чутки про сироїдів (Козл., Ю. Крук, 1950, 235).  Словник української мови в 11 томах