беркий

Беркий, -а, -е

1) Липкій, клейкій. Після дощу кал рідкий, то він не беркий, не чіпляється за колеса. Волч. у.

2) — до роботи. Съ энергіей работающій, ретивый, рьяный въ работѣ. Я таки була берка до роботи. Г. Барв. 359. Берка і здібна дівчина до всього. Г. Барв. 384.

Значення в інших словниках

1. беркий — берки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. беркий — Липучий, липкий, чіпкий, беручкий; (до праці) охочий, БЕРУЧКИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. беркий — -а, -е. 1》 до чого, розм.Охочий, запопадливий до роботи. 2》 без додатка. Липкий, чіпкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. беркий — БЕРКИ́Й, а́, е́. 1. до чого, розм. Те саме, що беручки́й 1. Берка і здібна дівчина до всього (Ганна Барвінок); – Я своєї Лукини за Уласа не оддам, бо він не дуже беркий до роботи (І. Нечуй-Левицький). 2. без дод. Те саме, що беручки́й...  Словник української мови у 20 томах
5. беркий — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
6. беркий — ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Й розм., БЕРУЧКИ́Й розм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В'ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Й рідко, ГЛИ́ЗЯВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
7. беркий — Берки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. беркий — БЕРКИ́Й, а́, е́. 1. до чого, розм. Охочий, запопадливий до роботи. Берка і здібна дівчина до всього (Барв., Опов.., 1902, 384); — Я своєї Лукини за Уласа не оддам, бо він не дуже беркий до роботи (Н.-Лев., III, 1956, 336). 2. без додатка. Липкий, чіпкий.  Словник української мови в 11 томах