Словник української мови Грінченка

благочинник

Благочинник, -ка

м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. благочинник — БЛАГОЧИ́ННИК, а, ч. Те саме, що благоді́йник 2. Благочинники вже знайшли для малечі з дитбудинку 38 названих батьків (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. благочинник — див. Добрий  Словник синонімів Вусика