Словник української мови Грінченка

благуватий

Благуватий, -а, -е

Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. благуватий — -а, -е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. благуватий — БЛАГУВА́ТИЙ, а, е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий. Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах
  3. благуватий — див. дурний  Словник синонімів Вусика
  4. благуватий — БЛАГУВА́ТИЙ, а, е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий. Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Сміл., Зустрічі, 1936, 127).  Словник української мови в 11 томах