благуватий
БЛАГУВА́ТИЙ, а, е, діал.
Недоумкуватий, дурнуватий.
Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)БЛАГУВА́ТИЙ, а, е, діал.
Недоумкуватий, дурнуватий.
Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)