благочинство
БЛАГОЧИ́НСТВО, а, с., рел.-церк.
Посада благочинного.
Він [о. Артемій] став недавно благочинним, і це благочинство пригодилось йому, щоб через його добувати собі користь навіть од сусідніх дідичів (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)