благочинство

БЛАГОЧИ́НСТВО, а, с., заст. Посада благочинного.

Він [о. Артемій] став недавно благочинним, і це благочинство пригодилось йому, щоб через його добувати собі користь навіть од сусідніх дідичів (Н.-Лев., IV, 1956, 45).

Значення в інших словниках

1. благочинство — благочи́нство іменник середнього роду посада благочинного  Орфографічний словник української мови
2. благочинство — -а, с., заст. Посада благочинного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. благочинство — БЛАГОЧИ́НСТВО, а, с., рел.-церк. Посада благочинного. Він [о. Артемій] став недавно благочинним, і це благочинство пригодилось йому, щоб через його добувати собі користь навіть од сусідніх дідичів (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах