благуватий

БЛАГУВА́ТИЙ, а, е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий.

Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Сміл., Зустрічі, 1936, 127).

Значення в інших словниках

1. благуватий — -а, -е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. благуватий — БЛАГУВА́ТИЙ, а, е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий. Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах
3. благуватий — див. дурний  Словник синонімів Вусика
4. благуватий — Благуватий, -а, -е Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.  Словник української мови Грінченка