благуватий

благува́тий

-а, -е, діал.

Недоумкуватий, дурнуватий.

Значення в інших словниках

1. благуватий — БЛАГУВА́ТИЙ, а, е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий. Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах
2. благуватий — див. дурний  Словник синонімів Вусика
3. благуватий — БЛАГУВА́ТИЙ, а, е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий. Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Сміл., Зустрічі, 1936, 127).  Словник української мови в 11 томах
4. благуватий — Благуватий, -а, -е Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.  Словник української мови Грінченка