Великий тлумачний словник сучасної мови

благочинство

благочи́нство

-а, с., заст.

Посада благочинного.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. благочинство — благочи́нство іменник середнього роду посада благочинного  Орфографічний словник української мови
  2. благочинство — БЛАГОЧИ́НСТВО, а, с., рел.-церк. Посада благочинного. Він [о. Артемій] став недавно благочинним, і це благочинство пригодилось йому, щоб через його добувати собі користь навіть од сусідніх дідичів (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. благочинство — БЛАГОЧИ́НСТВО, а, с., заст. Посада благочинного. Він [о. Артемій] став недавно благочинним, і це благочинство пригодилось йому, щоб через його добувати собі користь навіть од сусідніх дідичів (Н.-Лев., IV, 1956, 45).  Словник української мови в 11 томах