блекотати

Блекота́ти, -чу́, -чеш

гл.

1) = белькотати.

2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. І. 176.

Значення в інших словниках

1. блекотати — див. лити  Словник синонімів Вусика