близня
Близня, -няти
с.
1) Ребенокъ близнецъ.
2) мн. Близнята. Двойни. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286. 3)мн. = близнюк 4. а. Kolb. І. 51. ум. близнятко, близняточко. ЗОЮР. І. 34.
Словник української мови Грінченка