блимавка —
бли́мавка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
блимавка —
-и, ж. Освітлювальний прилад, що горить слабо, блимаючи, і дає мало світла. || Тьмяне світло; далекий, неяскравий вогник; блукаючий вогонь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
блимавка —
БЛИ́МАВКА, и, ж. Освітлювальний прилад (лампа, каганець і т. ін.), що горить слабо, блимаючи, і дає мало світла. – Прийде час, – ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (О.
Словник української мови у 20 томах
блимавка —
див. блискавка; каганець
Словник синонімів Вусика
блимавка —
КАГАНЕ́ЦЬ (невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, в який наливається олія, гас тощо), ПЛО́ШКА, БЛИКУ́Н розм., БЛИ́МАВКА розм., БЛИСКУНЕ́ЦЬ розм., МИГУНЕ́ЦЬ розм., МО́РГАВКА розм., СЛІПА́К розм., СЛІПУ́ШКА розм.
Словник синонімів української мови
блимавка —
БЛИ́МАВКА, и, ж. Освітлювальний прилад (лампа, каганець і т. ін.), що горить слабо, блимаючи, і дав мало світла. — Прийде час, — ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (Гончар, Таврія..
Словник української мови в 11 томах