блимавка

бли́мавка

-и, ж.

Освітлювальний прилад, що горить слабо, блимаючи, і дає мало світла.

|| Тьмяне світло; далекий, неяскравий вогник; блукаючий вогонь.

Значення в інших словниках

1. блимавка — бли́мавка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. блимавка — БЛИ́МАВКА, и, ж. Освітлювальний прилад (лампа, каганець і т. ін.), що горить слабо, блимаючи, і дає мало світла. – Прийде час, – ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (О.  Словник української мови у 20 томах
3. блимавка — див. блискавка; каганець  Словник синонімів Вусика
4. блимавка — КАГАНЕ́ЦЬ (невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, в який наливається олія, гас тощо), ПЛО́ШКА, БЛИКУ́Н розм., БЛИ́МАВКА розм., БЛИСКУНЕ́ЦЬ розм., МИГУНЕ́ЦЬ розм., МО́РГАВКА розм., СЛІПА́К розм., СЛІПУ́ШКА розм.  Словник синонімів української мови
5. блимавка — БЛИ́МАВКА, и, ж. Освітлювальний прилад (лампа, каганець і т. ін.), що горить слабо, блимаючи, і дав мало світла. — Прийде час, — ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (Гончар, Таврія..  Словник української мови в 11 томах
6. блимавка — Блимавка, -ки ж. Блуждающій огонь. Желех.  Словник української мови Грінченка