блимавка

БЛИ́МАВКА, и, ж.

Освітлювальний прилад (лампа, каганець і т. ін.), що горить слабо, блимаючи, і дає мало світла.

– Прийде час, – ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (О. Гончар);

// Тьмяне світло; далекий, неяскравий вогник; блукаючий вогник.

Бліда радість засвітилася в її очах, наче повабила її на болоті мінлива блимавка (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. блимавка — бли́мавка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. блимавка — -и, ж. Освітлювальний прилад, що горить слабо, блимаючи, і дає мало світла. || Тьмяне світло; далекий, неяскравий вогник; блукаючий вогонь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блимавка — див. блискавка; каганець  Словник синонімів Вусика
4. блимавка — КАГАНЕ́ЦЬ (невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, в який наливається олія, гас тощо), ПЛО́ШКА, БЛИКУ́Н розм., БЛИ́МАВКА розм., БЛИСКУНЕ́ЦЬ розм., МИГУНЕ́ЦЬ розм., МО́РГАВКА розм., СЛІПА́К розм., СЛІПУ́ШКА розм.  Словник синонімів української мови
5. блимавка — БЛИ́МАВКА, и, ж. Освітлювальний прилад (лампа, каганець і т. ін.), що горить слабо, блимаючи, і дав мало світла. — Прийде час, — ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (Гончар, Таврія..  Словник української мови в 11 томах
6. блимавка — Блимавка, -ки ж. Блуждающій огонь. Желех.  Словник української мови Грінченка