блимання
БЛИ́МАННЯ, я, с.
Дія за знач. бли́мати.
Лампа була маленька, вона блимала .. Це блимання відбивалося на білій завісці коло маленького вікна (О. Копиленко);
Дні у землянці, при блиманні каганця, довгі. Ось ми й ляскали язиками (В. Дрозд);
Блимання зірок.
Словник української мови (СУМ-20)