Значення в інших словниках
-
бликнути —
бли́кнути дієслово доконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
бликнути —
БЛИ́КНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до бли́кати. Явдоха, сидячи на лаві, тільки бликнула на Кирила очима (Панас Мирний); Перше ніж отець Олександер бликнув на мене й зібрався щось сказати, я вибіг із вівтаря (І. Микитенко); – Ой, як вона бликнула на мене, моя інтелігентна знайома! (О. Бердник).
Словник української мови у 20 томах
-
бликнути —
ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!...
Словник синонімів української мови
-
бликнути —
БЛИ́КНУТИ, ну, неш, діал. Однокр. до бли́кати. Яадоха, сидячи на лаві, тільки бликнула на Кирила очима (Мирний, III, 1954, 72); Перше ніж отець Олександер бликнув на мене й зібрався щось сказати, я вибіг із вівтаря (Мик., II, 1957, 153).
Словник української мови в 11 томах
-
бликнути —
Бликнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ бликати = блимнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Черк. у. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни. Мир. Пов. II. 77.
Словник української мови Грінченка